У 2025 році Інститут здійснював активну міжнародну наукову діяльність, зосереджену на реалізації спільних дослідницьких проєктів, академічній мобільності, участі в роботі міжнародних наукових спільнот і презентації результатів українських гуманітарних студій за кордоном. Ключовим напрямом стала співпраця з науковими установами Європи, зокрема в межах міжнародного проєкту з Польською академією наук, а також розширення професійних контактів через конференції, семінари, експертну та редакторську діяльність.

Протягом 2025 року тривало виконання 1 міжнародного наукового проєкту. У межах угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Польською академією наук реалізується проєкт академічної мобільності «Соціально-історичний вимір культурної спадщини Польщі та України та його роль і значення в умовах сучасних викликів» (2025-2027 рр.).

Керівником проєкту із польської сторони є др. габ. Катажина Кость-Рижко, учасниками - проф. Дагнослав Демський, Інститут археології та етнології ПАН, докт. габ. Агнєшка Щепаняк-Круль, докт. Анна Шимошин. З української сторони керівником проєкту є Вахніна Л. К., виконавцями - Стішова Н.С., Мушкетик Л. Г., Бондаренко Г.Б., Микитенко О. О., Карацуба М. Ю., Бех М. В.

У межах проєкту було проведено робочі зустрічі з професором Інституту археології та етнології ПАН, доктором габілітованим Катажиною Косць-Рижко, доктором габілітованим Анною Енгелькінг, професором кафедри україністики Варшавського університету Валентиною Соболь, де обгоровено перспективи подальшої інститутційної взаємодії. Також у межах виконання проєкту було проведено українською стороною низку презентаційних заходів: Вахніна Л. К. представила видання ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, присвячені фольклористичним питанням сучасності (8 вересня, Інститут археології та етнології Польської академії наук, 9 вересня, Варшавськимй університет).

Крім наукової діяльності у межах проєкту, науковці Інституту здійснювали різноманітну комунікацію та обмін досвідом з колегами інших зарубіжних музейних та освітніх установ. Мушкетик Л. Г. активно вела співробітництво з Інститутом етнологічних досліджень Центру гуманітаристики УАН, Будапештським університетом ім. Лоранда Етвеша, кафедрами україністики та фольклористики вишів Угорщини, зокрема, взяла участь у двох конференціях в Угорщині (Будапешт, Ніредьгаза). Косицька З. М. співпрацювала з Музеєм народного мистецтва м. Отремубусах. (Польща): провела презентацію та передання до бібліотеки музею наукової літератури Інституту ((https://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2507&Itemid=470 ); була запрошена до організації та проведення наукових заходів Інститутом україністики Варшавського університету (конференції «Ukrainian Painting of the 20th-21st Centuries» / «Український живопис ХХ-ХХІ століть» 24 січня, (https://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2501&Itemid=470 ); семінар «Валерій Шевчук - письменник, перекладач, дослідник і популяризаток української інтелектуальної традиції» (12 червня). Істоміна Г. В. взяла участь із асоціацією «Червона Калина» у заході Barcelona International Community Day у Морському музеї (м. Барселонаю 25 жовтня).

Науковці Інституту долучаються до діяльності зарубіжних періодичних видань:

Вахніна Л. К. є членом редколегії видання «Ethnologia Polona» -англомовного щорічника Інституту археології та етнології Польської академії наук, що входить до наукометричної бази, та є членом редколегії міжнародного наукового видання «Дриновський збірник» (Харків-Софія);

Микитенко О. О. є членом редколегії часопису «Studia Polsko-Ukraińskie» / «Польсько-українські студії»; та членом редколегії «The Yearbook of Balkan and Baltic Studies» ( International Society of Balkan and Baltic Studies / Vilnius-Tartu-Sofia-Riga / «Щорічник балканських і балтійських досліджень» (Міжнародне товариство балканських і балтійських досліджень /Вільнюс-Тарту-Софія-Рига);

Броварець Т. М. входить до офіційного переліку рецензентів (blind review) іноземних журналів, які індексуються в міжнародних базах даних Scopus і Web of Science (Q1-Q2), підготувала 5 рецензій.

Співробітники Інституту представляють установу, будучи постійними експертами, членами різних міжнародних та іноземних комісій, комітетів, організацій, робочих груп: Мушкетик Л. Г., Вахніна Л. К. (члени Президії), Карацуба М. Ю. (секретар), Коваль-Фучило І. М., Потапенко І. С. - члени Міжнародної комісії зі словʼянського фольклору Міжнародного комітету славістів; Мушкетик Л. Г. - іноземний член Спілки письменників Угорщини, почесний член Угорського етнографічного товариства, учасник в Міжнародному угрознавчому товаристві; Вахніна Л. К. є членом польського народознавчого товариства та Європейської комісії з науки при Міжнародній організації з народної творчості IOV; членом Польського народознавчого товариства (м. Вроцлав, Польща); Зінич О. В. є членом Міжнародної Асоціації «Жінки в музиці»; Сторчай О. В. - член Міжнародної ради музеїв (ICOM); Микитенко О. О. - член SIEF (Міжнародне наукове товариство етнологів-фольклористів), член Комісії зі слов'янського фольклору при Міжнародному комітеті славістів, членом Союзу фольклористів Сербії; Новікова Л. Є., Тримбач С. В. - член Міжнародної федерації кінопреси; Карацуба М. Ю. - секретар Комісії з фольклористики Міжнародного комітету славістів; Рендюк Т. Г. - член Міжнародного союзу козацтва; Чегусова З. А. - член Міжнародної асоціації арcz v т-критиків АІСА (ЮНЕСКО); Істоміна Г. В. є членом Асоціації керамістів Каталонії (L'Associació Ceramistes de Catalunya).

Учені Інституту взяли участь у низці міжнародних наукових заходів за кордоном. Кілька років поспіль Інститут є науковим партнером в Інститут культурної спадщини (м. Кишинів Молдова), цього року народознавці продовжили активну участь у спільних наукових заходах. Рендюк Т. Г., Головко О. М., Боса Л. Г., Коломийчук О. Ю. були учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Patrimoniul cultural: cercetare, valorificare, promovare. Conferinţa Ştiinţifică Internaţională «Patrimoniul cultural: cercetare, valorificare, promovare» /«Культурна спадщина: дослідження, валоризація, популяризація» (Молдова, 25-26 вересня). Бондаренко Г. Б., Таран О. Г., Коваль-Фучило І. М. Дєдуш О. В., Олійник М. В. та інші фахівці Інститут у межах договору про співпрацю взаємодіяли із естонськими колегами. До прикладу, Дєдуш О.В., Олійник М.В. на Естонсько-українському онлайн семінарі «Preservation of Folklore in Modern Archives: Field Research and Documentation Issues in the Context of European Practices» / «Збереження фольклору в сучасних архівах: питання польових досліджень та документування в контексті європейської практики» виступили з доповіддю «The Colonial Policy of the Russian Empire Towards Ukrainian Cultural Life: Ukrainian Archival Materials from the 19th Century» / «Колоніальна політика Російської імперії щодо українського культурного життя: українські архівні матеріали ХІХ ст.» (Естонія, м. Тарту, Музей літератури, 25 квітня). Коваль-Фучило І. М. на цьому ж семінарі доповідала на тему: «Усна історія переселення із зони затоплення: від будівництва (1950-1980-ті роки) до руйнування Каховської греблі (2023)». Тісну співпрацю науковці Інституту продовжили із польськими колегами. На Міжнародній науковій конференції Інституту україністики Варшавського університету «Український живопис ХХ-ХХІ ст.» (м. Варшава, 24 січня) мали доповіді фахівці Інституту: Вахніна Л. К. виступила із темою «Репрезентація творчості лемківського художника Никифора у Державному етнографічному музеї Варшави»; Кара-Васильєва Т. В.- із темою «Польські митці модерну та їх вплив на формування львівської сецесії»; Клименко О. О. - «Наївне малярство гончаря Петра Омеляненка»; Косицька З. М. - «Витинанка у творчості живописців, живопис у творчості майстрів витинанки». Єфремова Л. О. та Лісняк І. М. представили свої співдоповіді на Міжнародній конференції у м. Тарту (Естноія) «Цифрові гуманітарні науки в країнах Північної та Балтійської регіону» (6 березня) та на Міжнародній конференції «Третя міжнародна конференція з обчислювальної та когнітивної музикології» (Данія, 8-10 жовтня). Мушкетик Л. Г. була учасником конференції «Взаємні культурні, літературні та мовні травми словʼянських народів у сучасну епоху» (доповідь «Пісенні рецепції травматичних подій української історії в творчості сучасної української рок-групи "Гайдамаки"», Інститут слов'янської та балтійської філології Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша, Будапешт, 16-17 жовтня), а також виступила на Міжнародному науковому симпозіумі «Україністика в Угорщині та поза її межами» із доповіддю «Феномен волі у художній свідомості українського народу: від традиційної пісенності до поп-музики часів воєнного лихоліття» (Ніредьгазький університет, 28-29 листопада). Коваль-Фучило І. М. виголосила доповідь «Вербальні засоби передачі травматичного досвіду. Маріуполь 2022» на Міжнародному міждисциплінарному семінарі «Мова і травма: багатомовність на низовому рівні, травма та зцілення. Відродження і досвід меншин» (м. Вілямовіце, Польща, 23-24 вересня). Карацуба М. Ю. доповідала із темою «Жанр народної балади у світлі сучасних баладознавців в Україні і в піденних слов'ян» на Міжнародному науковому зібранні «Сучасна сербська фольклористика» (Сербія, 3-5 жовтня). Дмитренко М. К. узяв участь у міжнародній науковій конференції «Діалог мов - діалог культур» із доповіддю «Фольклорні наративи мігрантів з України до Європи» (м. Мюнхен, Німеччина, червень 2025 р.). Кушнірук О. П. виступила із доповіддю «Музика Алли Сіренко і конструювання національної ідентичності» на міжнародній науково-практичній конференції «Ukrainian Music Beyond Borders: A Study of Its Reception before and after 2014» / «Українська музика за межами кордонів: дослідження її сприйняття до і після 2014 року» (Університет «Сорбонна», м. Париж, 24-25 квітня). Істоміна Г. В. виступила із темою Участь українських біженців у мистецькому житті Іспанії 2022-2025 рр.» на II засіданні Керівних комітетів Ордену Госпітальєрів Святого Івана Божого (м. Барселона, 12 травня).