БЛАГОСЛОВЕННА СОБОРНІСТЬ УКРАЇНИ

Різдвяні зустрічі «У промінні Віфлеємської зірки»
до 100-ліття наці
ональної злуки

Щедрівочку свою
Добрим людям роздаю,
Ви її усім співайте,
Всюди радість засівайте.

 

В останню декаду січня для киян стало традицією проведення щорічних Різдвяних зустрічей «У промінні Віфлеємської зірки», що започаткував клуб «Співоча родина». Кожного року обиралася спеціальна актуальна на часі тема - творчість М. Лисенка, М.Леонтовича, Л. Ревуцького, 100-ліття «Щедрика», 90-ліття журналу «Музика» тощо. Цього року темою обрано «Благословенна соборність України», до 100-ліття проголошення ІV Універсалу про утворення держави Україна та національної злуки.

Різдвяні зустрічі проводилися вже в 13-е й пройшли 24 січня 2018 р. Не хотілося б вірити, що забобонна цифра 13 стала на заваді проведенню заходів, але саме так і відбулося. Сподівалися, концерт відбудеться там, де 100 років тому проголосили ІV Універсал, тобто у залі колишньої Центральної ради, а нині - Київського міського будинку учителя. Зрештою, там щорічно проходили й попередні 12 концертів. Але цього разу під приводом початку ремонтних робіт у залі, нам було відмовлено. Та що нам - аматорським, дитячим і церковним хорам. Упродовж тижня активісти клубу, насамперед неймовірно дійова п. Любов Лавріненко, вишукували зал, де могли б пройти виступи. Всі учасники - а це 10 колективів - навіть і подумати не могли, що концерт не відбудеться. І він таки відбувся! Назустріч нашій співочій громаді пішло керівництво Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського» й надало в головному корпусі (монументальна будівля кінця ХІХ ст.) чудову залу засідання Вченої ради (на 300 місць) з прекрасною акустикою і символічним фресковим розписом. Повірте, ми на таке і не сподівалися!

 

Загальний вид зали Вченої ради Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського»

 

Особливо були в захваті дебютанти - юні виконавці, які розпочали концерт: ансамбль бандуристів «Веселка» Київської дитячої школи мистецтв № 8 (керівник - Людмила Твердохліб), які проспівали колядку та стрілецьку пісню «Повіяв вітер степовий»; квінтет «Родинний» - мама Марія Герасименко-Голота і четверо її синів - Адам, Ярема, Лука, Кузьма виконали 2 колядки і викликали шквал оплесків. Хор учнів старших класів «Гармонія» Київської дитячої школи мистецтв № 8 (керівник - Ганна Стоянова) представив 2 чеські колядки, «Різдвяну колискову» на музику Анастасії Комлікової та світлу за настроями пісню «Квіти України», що створив юний композитор-школяр Євген Познанський.

 

Виступ ансамблю бандуристів «Веселка» Київської дитячої школи мистецтв № 8

 

Виступ квінтету «Родинний» у складі мами Марії Герасименко-Голоти та чотирьох її синів: Адама, Яреми, Луки, Кузьми

 

Виступ хору учнів старших класів «Гармонія» Київської дитячої школи мистецтв № 8, керівник Ганна Стоянова

 

Неймовірний захват викликав виступ зразкового художнього колективу Театр пісні «Ладоньки» Святошинського району (керівник - кандидат педагогічних наук, заслужений діяч естрадного мистецтва України Світлана Садовенко), до якого входять і малеча, і підлітки. Усі в етнографічних строях, із сяючою зіркою-звіздою, справжнім міхоношею (хоча й найменшеньким серед усіх, до 3-х літ). Так і сипали щедрівками та колядками, хоровими і сольними. А потім до них приєдналася заслужена артистка України, лауреатка низки фольклорних конкурсів, володарка сильного «степового» голосу Руслана Лоцман, що заспівувала «Радуйсь, земле, Коляда їде!». Саме цю колядку вона з «Ладоньками» нещодавно записала на телебаченні як новорічне вітання для воїнів АТО та відправила записи-диски разом з дитячими сувенірами-поробками на Схід, на передову лінію боїв.

 

Заслужена артистка України Руслана Лоцман і Театр пісні «Ладоньки» Центру позашкільної роботи Святошинського району міста Києва, художній керівник - кандидат педагогічних наук, доктор філософії, доцент, заслужений діяч естрадного мистецтва України Світлана Садовенко

 

Від початку Різдвяних зустрічей їх учасником був добре знаний у Києві чоловічий вокальний ансамбль «Фавор» церкви Св. Василія Великого. Колектив щороку виконував низку різдвяних віншувань з різноманітними колядками й щедрівками, художній керівник Роман Будзяк щоразу відшуковував нові цікаві зразки.

 

Виступ чоловічого ансамблю «Фавор» церкви Св. Василія Великого, художній керівник - Роман Будзяк

 

Парафіяльний польський хор костелу св. Олександра в місті Києві (регент Христина Чуприна) проспівав низку польських колядок, подавши їх у театралізованій манері та підсиливши ритміку перебором кастаньєт (ніби маленького барабанчика).

 

Виступ Парафіяльного польського хору костелу св. Олександра в місті Києві, регент - Христина Чуприна

 

Вагомою академічною програмою привернув увагу виступ хору Патріаршого собору Воскресіння Христового греко-католицької церкви в Києві (регент Роман Рудницький). Виконання «З нами Бог» Степана Дегтяревського, а особливо «Милість миру» і «Тебе поєм» (фрагменти з 1-ї Літургії) Артемія Веделя викликало бурхливі овації та вигуки «браво!». То ж, як годиться, на «біс» прозвучала пречудова колядка «У нашому дворі» в обробці Миколи Леонтовича.

 

 

Хор Патріаршого собору Воскресіння Христового греко-католицької церкви в Києві, регент - Роман Рудницький

 

Дебютантами програми був ансамбль «My smile» під керуванням Ірини Бондар, який у камерному та винятково фаховому стилі проспівав багатоголосні колядки «Пречіста Діва» (обробка Володимира Волонтира), «Василева мати» (обробка Кирила Стеценка) та «В зеленім ліску» (обробка Мирона Дацька).

 

 

Ансамбль «My smile», художній керівник - Ірина Бондар

 

Вже 5 років поспіль у Різдвяних зустрічах бере участь Народна хорова капела «Дніпро» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (художній керівник і диригент Ірина Душейко, хормейстер Ігор Тилик). На цей раз капела розширила «світовий» діапазон програми і проспівала маленьку джазову «MESS'U» англійського композитора Боба Чілкотта (1. Kirie eleison; 2. Gloria; 3. Sanctus Dominus; 4. Benedictus ; 5. Міzerere, Sanctus Kristus); партію фортепіано виконав Валерій Тітович, ударних - Остап Томчук. Публіка вже звикла, що Ірина Душейко здатна всіх здивувати новими й неочікуваними проектами та представити їх у найкращому вигляді, зацікавивши всіх і новаторським задумом, і фаховою майстерністю. Твір слухався як суцільне музичне полотно, з великим інтересом сприйнявся як молодими, так і слухачами солідного віку.

 

Народна хорова капела «Дніпро» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, художній керівник і диригент - Ірина Душейко

 

Під час концерту відбулася презентація прекрасно ілюстрованої збірочки колядок і щедрівок для дітей «Сяють весело зірки» поетеси Зої Ружин на музику Жанни та Левка Колодубів (художник Олександр Охапкін, методичні рекомендації Світлани Садовенко). Кожному учаснику-колективу було подаровану таку книжечку.

На завершення програми, яку вела й коментувала постійна ведуча та одна з ініціаторок Різдвяних зустрічей (разом з п. Любов Лавріненко та незабутньою п. Галиною Лактіоновою), старший науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ), кандидат мистецтвознавства, музикознавець, лауреат Премії ім. М. В. Лисенка Валентина Володимирівна Кузик. Вона зачитала рядки з вікопомного ІV Універсалу Центральної ради, навела паралелі нашої історії між боями за Крути і боями на київському Майдані, нагадала хронограф новітньої Революції Гідності - побиття студентів 30 листопада 2013, Водохреща «на крові» 2014 та всенощний дзвін Михайлівської дзвіниці, що гудів над усім містом і, думається, над усією країною:

Набат Михайлівського дзвону
Збурив весь Київ уночі.
Мов чорна сарана пішли загони
Змести Майдан, знести пости...

 

 

Старший науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ, кандидат мистецтвознавства В.В. Кузик

 

Наприкінці усі учасники зустрічі - і хори, і слухачі - проспівали Многоліття Україні зі словами, написаними Миколою Вороним 1918 р. спеціально для Акту проголошення незалежної України та Молитву за Україну («Боже, Великий, Єдиний») Миколи Лисенка на слова Олександра Кониського. Адже, як засвідчує преса 1918 року, 22 січня того 100-літньої давнини року на площі Богдана Хмельницького (тепер Софіївській) 600-голосий хор під орудою Кирила Стеценка проспівав кілька творів, серед них і ці два. Відбувся перегук століть! І нас не побороти! А Різдвяним зустрічам у Києві, переконані, - бути!

 

Валентина Кузик
старший науковий співробітник
відділу музикознавства та етномузикології,
кандидат мистецтвознавства