Доповідь професора Б. Ристовської-Йосифовської (Скоп'є, Македонія)
в ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України

 

Традиційними є наукові зв'язки та зустрічі в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) з колегами із Македонії. В Інституті у різний час виступали Президент Македонської академії наук і мистецтв (далі - МАНМ) академік Цветан Грозданов, академік МАНМ Блаже Ристовський, колишній директор Інституту старослов'янської культури (Прилеп, Македонія) доктор Танас Вражиновський, науковий співробітник Інституту фольклору ім. Марка Цепенкова (Скоп'є, Македонія), доктор Лідія Стоянович. Плідним був також спільний проект між ІМФЕ та Інститутом фольклору ім. Марка Цепенкова (Скоп'є). Важливо, що і сьогодні наукові контакти продовжуються, що свідчить про роль гуманітарних досліджень у наших країнах, зокрема в галузі народознавства.

У середині лютого 2018 р. Інститут знову вітав у Києві свою давню колегу з Македонії - відомого історика, філософа та етнолога, завідувач відділу балканознавства Інституту національної історії (Скоп'є, Македонія), професора, доктора Біляну Ристовську-Йосифовську, перебування якої в Україні було пов'язане з роботою в Державному архіві України та стосувалося документів, що мають відношення до історії Македонії. З цієї нагоди ми зустрілися з професором Б. Ристовською-Йосифовською та запросили її виступити в Інституті з доповіддю, присвяченій сучасному стану етнологічної науки в Македонії.

 

 

Виступ провідного наукового співробітника відділу «Український етнологічний центр», кандидата історичних наук Г.Б. Бондаренко

 

15 лютого 2018 р. в Інституті відбулася зустріч колективу з професором, доктором Б. Ристовською-Йосифовською, яка виступила із доповіддю «Міждисциплінарні дослідження в македонській гуманітаристиці». Сферою її наукових зацікавлень є проблеми, пов'язані з вивченням культурної історії, національної пам'яті, міграції, ідентичності, національних меншин у Македонії. Вчена докладно зупинилася на ряді міжнародних та національних науково-дослідних проектів, в яких брала або продовжує брати участь як учасник або керівник, зокрема: «Обмін знанням та академічні культури у галузі гуманітаристики: Європа та Чорноморський регіон, кінець ХVІІІ - ХХІ ст.»; «Політики пам'яті та пам'ять культур Російсько-Турецької війни 1877/1878: від протиріч до діалогу»; «Документація та дигітальна презентація проблем, пов'язаних із вивченням меншин та жіночого населення - від фрагментарних даних до інтеграції в інформаційне суспільство»; «Динаміка трудової міграції на Балканах» (спільно з Інститутом етнології та фольклористики з Національним музеєм БАН); «Балкани та Росія: спільне та специфічне в історичному та культурному розвитку» (спільно з Інститутом слов'янознавства РАН); «Історія, історіографія та викладання історії (від македонської до європейської перспективи)» (проект Спілки істориків Республіки Македонія); «Слов'янські проекції Європи. Між реальним та уявним» (МАНУ спільно з ПАН); «Культурна інтеграція та стабільність на Балканах» (МАНУ спільно з БАН) тощо.

Важливими для нас виявилися національні дослідницькі проекти, учасником яких була та є професор Б. Йосифовська-Ристовська, проведені, зокрема, в межах Інституту старослов'янської культури: «Джерела для "Слов'яно-македонської загальної історії" Георгія Пулевського (з погляду славістики)»; «Словник міфів та національної міфології македонців»; «Суспільна та народна культура македонців на теренах Республіки Македонія (VІ-ХІ ст.)».

  

  

  

Виступ завідувача відділу балканознавства Інституту національної історії (Скоп'є, Македонія), професора, доктора Біляни Ристовської-Йосифовської

 

Вагомим доробком науковця стала праця над проектом МАНМ, присвячена діяльності К. Мисиркова: «Зібрані праці Крсте П. Мисиркова». Вона є автором багатьох наукових праць, виданих як у Македонії, так і за кордоном, серед яких, зокрема, монографії: «"Королівство слов'ян" Мавра Орбіна як джерело македонської середньовічної історії» (2001); «Георгій М. Пулевський - революціонер та культурно-національний діяч» (2008); «Словник народної міфології македонців» за ред. Танаса Вражиновського (2000; друге видання 2002) (у співавторстві) та ін. Дослідниця також брала участь у багатьох міжнародних наукових конференціях, зокрема в українсько-македонській науковій конференції (Харків, 2012) тощо.

Важливим для Інституту був досвід Б. Ристовської-Йосифовської, з яким вона поділилася як координатор теми «Культурна історія Македонії» для докторантів в Інституті національної історії (Скоп'є, Македонія).

Науковець розповіла також про широку видавничу діяльність, згадавши і спільні з ІМФЕ видавничі проекти. Зокрема, Б. Ристовська-Йосифовська є членом редколегії міжнародного журналу «Філологічні студії», до складу редколегії якого було запрошено провідного наукового співробітника відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ, доктора філологічних наук О.О. Микитенко. Завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ, кандидат філологічних наук, Л.К. Вахніна є членом міжнародної редколегії македонського часопису «Гласник» («Форум»).

На важливості розвитку українсько-македонських наукових взаємин наголосив радник Президії НАН України, почесний директор Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, голова Українського комітету славістів, доктор філософських наук, професор, академік НАН України Олексій Семенович Онищенко. Слід відзначити, що саме завдяки ініціативі академіка О.С. Онищенка та академіка Блаже Ристовського вже багато років в Україні та Македонії продовжує свою діяльність спільна українсько-македонська наукова комісія, проведено цілий ряд спільних наукових конференцій, видається «Українсько-македонський науковий збірник». Академіка Блаже Ристовського цього року висунуто на звання іноземного члена НАН України.

 

 

Виступ академіка НАН України, радника Президії НАН України, доктора філософських наук, професора О.С. Онищенко

 

Доповідь професора Біляни Ристовської-Йосифовської викликала численні запитання присутніх та жваву дискусію. Зокрема, інтерес у контексті нових вимог МОН викликав досвід македонської гуманітаристики, представники якої змогли відстояти на законодавчому рівні, що на суспільні науки не поширюються обов'язкові публікації у виданнях SKOPUS тощо. В обговоренні взяли участь Г.Б. Бондаренко, яка головувала на засіданні, В.К. Борисенко, О.О. Микитенко, Л.К. Вахніна та М.Й. Хай та ін.

 

  

Учасники дискусії під час обговорення доповіді

 

Зустріч в Інституті пройшла у зацікавленій, дружній атмосфері й викликала чимало запитань в українських дослідників. Було підкреслено, що перед етнологією України та Македонії стоїть чимало спільних наукових завдань, вирішення яких вимагає координації наукової діяльності та спільної участі у міжнародних проектах.

 

Оксана Микитенко
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук

Лариса Вахніна
завідувач відділу української
та зарубіжної фольклористики,
кандидат філологічних наук