Травень етномузикологічний - 2019. Репортаж із місць подій і дійств
Київ
Травень для етномузикологів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) цьогоріч виявився направду дуже гарячим і плідним. Розпочався він двома «Битвами етноінструментознавців» між професором Михайлом Хаєм та перспективним етноорганологом, керівником гурту «Божичі» Ільком Фетисовим (16-го травня в ІМФЕ й 24-го травня у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського) у програмі Фестивалю науки. Дискусія викликала широкий резонанс у місті й у соцмережах. За півгодини до того тут же ж у актовій залі ІМФЕ було презентовано унікальне видання відділу етномузикології «Народна інструментальна музика Середньої Наддніпрянщини. Регіонально-жанрова антологія». Т. ІІ (упорядк., вст. ст. та коментарі Михайла Хая). На «Битві» було домовлено про широку презентацію довгоочікуваного видання у містах Києві, Чернігові, Черкасах і Полтаві для широкої громадськості.
Переяслав-Хмельницький
18-го травня відбулася поїздка-консультація у м. Переяслав-Хмельницький ініціятивної групи по створенню за пропозицією Голови Нагуєвицької сільради О.М. Вовків «Експериментальної майстерні із наукової реставрації, реконструкції та виготовлення традиційних музичних інструментів та народної іграшки» (цехмайстер-консультант, кандидат історичних наук Микола Товкайло).
Київ
Кульмінацією дійств у Києві стала уже традиційна «Ніч традиційного танцю» 25-26 травня у Мистецькому арсеналі, де молодь, яка нещодавно брала активну участь у заходах Фестивалю науки, цього разу вже цілу ніч репрезентувала зарубіжним гостям свої традиційні танці (організатори - Музей Івана Гончара, ГО «Культурно-мистецький проект «Рись», за підтримки Українського культурного фонду, наукові консультації - відділ етномузикології ІМФЕ).
Хмельницький
Кілька світлин із Семінару-практикуму науково-виконавської реконструкції із Хмельницького, на жаль, навіть на 20% не відтворюють всього, що відбувалось там 20 травня. А радіо і телеетери та відеотрансляція мініконференції, що невдовзі надійдуть теж не вміщуються у формат цього повідомлення. Частково дати уявлення про вже третє заняття Семінару у Хмельницькому можуть хіба-що опубліковані тут Програма, афіша та окремі світлини. Стежити у соцмережах за повідомленнями із Семінарів-практикумів та конференцій з Хмельницького, Самбора і Нагуєвич пропонує Науково-методична рада Всеукраїнського семінару-практикуму із науково-виконавської реконструкції традиційної культури «Національний світогляд».
Семінар-практикум з науково-виконавської реконструкції традиційної культури Західного Поділля
Відкриття Семінару - Пресова конференція, виступи очільників мерії, управління культури та організаторів Семінару - 10.00.
Методичні доповіді: «Завдання й перспективи науково-виконавської реконструкції традиційної музики Західного Поділля» - провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор мистецтвознавства, професор М.Й. Хай (Київ) - 10.30.
Відеопоказ записів та реконструкцій західно-подільської інструментально-танцювальної музики (діаспора 30-х, експедиції 90-х, семінарські заняття) - 11. 00.
Майстер-клас лірницької співогри - провідний науковий співробітник ІМФЕ, доктор мистецтвознавства, професор М.Й. Хай (Київ), учні - Степан Стрельченко; Назар Вовков (Хмельницький) - 11.30.
«Традиційна танцювальна культура Західного Поділля» - аспірантка Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Л.Б. Щур - 12.00.
«Генеза українського традиційного танцю. Проблеми етнохореології, етнопедагогіки та науково-виконавської реконструкції» - доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидат мистецтвознавства Л.П. Косаковська (Луцьк) - 12.30.
«Відгомін століть в хрестинних обрядах і піснях Поділля» - викладач-методист, завідувач кабінетом фольклору і української музики Хмельницького музичного коледжу ім. В.І.Заремби, лауреат обласної премії ім. К. Широцького Л.П. Хлистун - 13.00.
«Весняна календарна обрядовість та народна хореографія подолян» (за матеріалами експедиційних робіт 1993-2018 рр. на теренах Хмельниччини)» - викладач-методист Хмельницької дитячої музичної школи №2, керівник дитячого фольклорного гурту «Ладосвіти» та молодіжного фольклорного гурту «Ладовиці», голова ГО «Відродження традицій Поділля» І.Г. Телюх - 13.30.
Перерва на обід 14.30.
Гаївки на пленері 16. 00.
Вхід вільний
Науково-методична рада Семінару-практикуму
Показ реставрації ініціяльного обряду «Першого заплітання коси» автентичним гуртом «Кружіль» із с. Велика Кужелова розчулив багатьох глядачів до сліз... Якщо буде відео - сльози жалю за такою багатющою нашою прадавньою обрядовістю, чекають на всіх, хто побачить це зворушливо-щемливе дійство у відеозапису.
Гаївкам у Хмельницькому не поталанило з пленером.... Розчаровані негодою «Ладовиці/Ладосвіти» вирішили просто сфотографуватись на сцені... Втім, можливо, що відео ще дещо виправить ситуацію зі сценічним варіантом реконструкції...
Самбір
Довгоочікуваній у Самборі презентації книги Хай М. О., Федоронько Л.Р. «Динаміка фолькльорної традиції сіл Лютовисько та Биличі на Старосамбірщині» передували відповідні заходи у Києві (двічі), Чернігові, Старому Самборі, Лютовиськах, Дрогобичі, Рівному, Хмельницькому, Нагуєвичах, Львові. До Самбора ж видання дійшло зусиллями місцевого Музею «Бойківщина». На презентації було так тісно, що велика група дітей змушена була покинути приміщення. Зате ті, що залишились разом зі своїми старшими однодумцями із коледжу культури, Товариства «Просвіта» та ін., взяли у ній якнайактивнішу участь.
Якщо хлопцям найбільше сподобалося «фуркало»/»фуркотало» і технологія його виготовлення, то дівчатка залюбки прилучилися до «лагівок» на пленері. Найактивнішими у презентації виявилися хлопці-школярі... Майстер-клас гри «фрулято» на «фуркалі» вийшов знаменито! Якщо вдасться зацікавити шкільництво і «Просвіту» Самбора - це потенційний фольклорний гурток, а може й інструментально-приспівково-танцювальний гурт! На жаль, місцевий коледж культури ніяк не можна зіштовхнути із совкових рейок т. зв. «паралельної культури», про нищівну дію якої так багато говорилося на презентації. Велике зацікавлення викликали також ілюстрації пісень авторами збірки та гуртом «Ладканка» з Дрогобича під керівництвом доцента Лідії Федоронько. А у старших було безліч запитань до сучасного стану ставлення держави до фолькльору і традиційної культури, взагалі. Компетентно виступив етномузиколог із м. Турки Петро Зборовський. Активну участь у екскурсіях Музеєм взяв автор ідеї й ініціатор організації на Дрогобиччині «Експериментальної майстерні» Микола Кучма та музикознавиця із Трускавця Галина Маркович. А підсумкові дискусії за столом тривали понад дві години.
Свою концепцію збірки представляє професор М. Хай
Лідія Федоронько і Людмила Стрепка презентують методику досліджень динаміки фольклору 40-літніми «слідами»
Лагівки на пленері
«Їде-їде Жельман, їде-їде єго брат, їде-їде Жельманова, вся його родина!»
Нагуєвичі
Доповідь професора Михайла Хая «Обряд "Обжинки" на Етно-Фесті-2018 у Нагуєвичах. Спроба науково-етнологічної та етнофонічної (народно-виконавської) реконструкції»
Ілюстрація ладканки «Зажурилося поле, що ся лишило голе»
Онук Франка посадив дуба на садибі свого діда
«28 травня, з нагоди відзначення 103-ї річниці з Дня смерті Великого українця, титана праці й обдарованого вченого Івана Франка у Нагуєвичах його онук Роланд Франко посадив молодого дуба, який має продовжити родове коріння і зв'язок поколінь. Нагадаємо, що Франковий дуб (який, на жаль, уже висох) стоїть у Нагуєвичах. Це свідок дитячих та юнацьких років Івана Франка. Саме тут було його улюблене місце відпочинку. Під цим деревом І. Франко написав автобіографічне оповідання "Олівець"» (Із офіційного повідомлення).
Треба було бачити, як проясніло обличчя п. Роланда Франка при перших звуках бойківської пищавки... А спів першої стрічки пастушої пісні «Ой, попід гай Феся телядка пасала» і гра «на бурт» викликали не менше захоплення, ніж «Турецький марш» В.-А. Моцарта у виконанні юного скрипаля на відкритті виставки картин його батька - Тараса Франка... Виникає питання - чи чув сам Іван Якович та його сини й онуки колись пастівницькі награвання на бойківських пастуших інструментах? Судячи із реакції п. Роланда - цей музичний етнокод у ньому пробудився...
Музичний етнокод діє...
Дуба посаджено
Дуба посаджено, відгриміли гучні дискусії у залі Будинку літератора, затихли поминальні промови. Над Медвежансько-котованським урочищем від самого середньовічного монастиря у Ступниці, де чорні археологи й сьогодні шукають скарби минулого, аж ген до нагуєвицького Долу і далі - до Борислава насувалася велика чорна хмара... «Тішмося, що маємо такого Генія як Іван Франко, шануймо його пам'ять, бо ще недостатньо він нами пошанований» - сказав усім на прощання дрогобицький професор Михайло Шалата. «Як і сама Україна та її традиції» - захотілося додати... А дубок росте! І, дасть Бог, виросте у могутнього дуба і вже не всохне ніколи...
Галина Маркович
завідувачка відділу теоретичних дисциплін
Трускавецької ДШМ ім. Р. Савицького