Міжнародна наукова конференція
«Питання термінології в сучасній славістичній фольклористиці»

 

19 жовтня 2021 р. у режимі онлайн відбулася Міжнародна наукова конференція «Питання термінології в сучасній славістичній фольклористиці». Науковий захід був проведений Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України у співорганізаторстві з Комісією з дослідження слов'янського фольклору при Міжнародному комітеті славістів, Українським комітетом славістів та Українським комітетом Міжнародної асоціації з дослідження та поширення слов'янських культур.

Вітальне слово було виголошено головою Українського комітету Міжнародної асоціації з дослідження та поширення слов'янських культур (ЮНЕСКО), академіком-секретарем Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директором ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України Ганною Скрипник, зокрема, вона наголосила на актуальності проблематики міжнародної наукової конференції для сучасної гуманітаристики. Участь у пленарному засідання взяв віце-президент НАН України, академік НАН України Сергій Пирожков. Він відзначив активну позицію ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України в міжнародному науковому співробітництві у сфері спільних міжакадемічних проектів, участі у міжнародних форумах та едиційній діяльності. Голова Українського комітету славістів, почесний директор Національної бібліотеки України імені В. Вернадського академік НАН України Олексій Онищенко зауважив, що ІМФЕ ім. М.Т. Рильського є одним з провідних славістичних центрів в Україні; співробітники беруть активну участь у щорічних славістичних міжнародних наукових конференціях у Науковій бібліотеці України імені В. Вернадського, у міжнародних з'їздах славістів, зокрема на останньому ХVІ міжнародному з'їзді славістів (Белград, 2018) виступили з науковими доповідями на секційних засіданнях та були також організаторами тематичного блоку, присвяченого термінології (О. Микитенко, Л. Вахніна). Ця міжнародна подія у галузі славістики стала важливим кроком у підготовці до ХVІІ міжнародного з'їзду славістів (Париж, 2023). Заключним на пленарному засідання був виступ Голови Комісії з дослідження слов'янського фольклору при МКС, проф. Ґданського університету Деян Айдачич. Науковець зазначив, що підготовка та проведення цього міжнародного заходу стало можливим завдяки допомозі членів комісії, представників України та висловив щиру подяку голові оргкомітету директору ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України академіку Ганні Скрипник.

У програмі конференції заявлено 45 доповідей. На конференції було представлено 26 виступів науковців з України (Київ, Львів, Одеса), Білорусі (Мінськ), Польщі (Ґданськ), Сербії (Белград) і Словаччини (Братислава).

На пленарному засіданні, модератом якого була завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Лариса Вахніна, більшість доповідей була присвячена актуальним питанням термінологічних підходів і з врахуванням сучасних міждисциплінарних студій. Акад. Ганна Скрипник (Київ) присвятила доповідь питанню взаємодії різних дисциплін, пов'язаних з вивченням народної культури - етнографії, фольклористики, етнології, антропології, вказала на приклади паралельного використання, конкуренції і поступового витіснення певних термінів в історії українських академічних досліджень. Як директор ІМФЕ, вона також висвітлила поточну діяльність Інституту в галузі славістичних студій.

Катарина Женюхова (Братислава) розповіла про найменування, які словацькі фольклористи використовували для прозових текстів, де був присутній мотив зустрічі людини з демонічними силами, вказавши на різні підходи до їх класифікації. Бошко Сувайджич (Белград) розглянув підходи до аналізу фольклорних текстів з позицій теорії медіа та комунікації, а потім проаналізував різні терміни - «народна література» / «література усного походження», «бугарштиці», фольклор і фольклористика тощо.

Етномузиколог Людмила Єфремова (Київ) вказала на проблеми, які виникають у термінології через безсистемність, двозначність, недоречного залучення модних термінів, і як автор переліку скорочень для видань українських народних пісень навела приклади відхилень від цієї системи. Чл.-кор. Леся Мушкетик (Київ) розповіла про фольклористичну термінологію у світлі теоретичних робіт Веселовського, Грушевського, Цанкова, Грици та інших науковців, наводячи приклади переважно з фольклорних матеріалів угорсько-українського прикордоння в Закарпатті.

Ігор Юдкін (Київ) присвятив доповідь темі функціонування паремій у контексті мерології, аналізуючи українські прислів'я з компонентом предмета або частини тіла. Василь Сокіл (Львів) звернув увагу на українські терміни «легенди» і «перекази», відкинувши уявлення про достовірність оповіді як показовий елемент по відношенню до казкової прози. В. Сокіл детально проаналізував класифікацію фон Сіда, завдяки якій до вжитку увійшли терміни «меморат» і «фабулат».

Ганна Сокіл (Львів) приділила увагу найменуванням повстанських пісень (бандерівські, партизанські, повстанські пісні) і пояснила аспекти їх функціонування і необхідність більш точного визначення, яке дозволить уникнути плутанини в термінології. Лариса Вахніна (Київ) представила наукові збірники, енциклопедичні видання, монографії, видані Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України, роблячи наголос на термінологічному аспекті у пропонованих публікаціях.

Після пленарного засідання учасники конференції виступили з доповідями на трьох секціях, на яких головували Деян Айдачич, Мирослава Карацуба та Оксана Микитенко.

Деян Айдачич (Ґданськ) звернувся до виступу Світлани Толстої про лексику прозового фольклору, аби підкреслити необхідність аналізу використання імен в певні історичні епохи, наводячи приклади сербських, російських і польських найменувань казок у XIX столітті.

Поряд з прикладами паралельного використання термінів «традиція» і «легенда», Тетяна Лук'янова (Мінськ) продемонструвала їхнє залучення в фольклорних текстах, виступивши на підтримку використання терміну «легенда», демонструючи як позитивні, так и негативні боки запропонованого підходу. Оксана Шалак (Київ) описала «пісні шуліки» із записів в околицях Вінниці в контексті жіночого ритуалу переслідування чорним птахом домашніх птахів у перший день Великого посту, підкресливши їхню архаїчність і звернувшись до історії запису.

Тетяна Шевчук і Василь Балушок (Київ) об'єднали фольклорні та історичні знання, щоб пролити світло на клятви з елементами присяги в різних культурах, підключивши до аналізу українські записи з XIV по XVII століття і професійну літературу. Людмила Іваннікова (Київ) звернулася до записів з плакатів, лозунгів і мемів, зафіксованих під час політичних акцій протесту в містах України.

Микола Дмитренко (Київ) представив професійний шлях українського фольклориста Олексія Дея (доповідь приурочена до сотої річниці із дня народження визначного українського фольклориста), звернувшись до його польових досліджень, підготовлених збірників, авторських книжок, підсумувавши його внесок до розвитку термінологічної системи в українській фольклористиці. Галина Коваль (Львів) вказала на різні типи формул в українській народній поезії, підкресливши їхні функції на позначення ситуацій, характерів і етностилістичних рис.

Олена Чебанюк (Київ) проаналізувала найменування з народної і наукової термінології календарно-обрядового фольклору Чернігівської та Брянської областей. Мирослава Карацуба (Київ) присвятила свій виступ жанру народних балад і їхніх особливостей у світлі досліджень південнослов'янських фольклористів. Лідія Козар (Київ) об'єднала в доповіді творчість двох видатних українських фольклористів - записи пісень поета і фольклориста Максима Рильського з Романівки і їхню редакцію у виданні Олексія Дея.

Оксана Микитенко (Київ), виходячи з англійських термінів дослідження порубіжжя, ідентичності, ситуативної приналежності, звернулася до їхніх суголосних слов'янських реалій і застосувала міждисциплінарний підхід до аналізу цієї проблеми в етнологічних дослідженнях.

Оксана Кузьменко (Львів), звертаючись до поєднання семіотики, лінгвістики, етнолінгвістики та фольклору показала, спираючись на праці дослідників Бартмінського, Неклюдова, Коваль-Фучило і Микитенко, необхідність вживання терміну «фольклорні концепти», продемонструвала багату базу мотивів із зазначенням екзистенційних, суб'єктивних, емоційних концептів.

Наталія Петрова (Одеса) запропонувала до розгляду принципи варіативності і імпровізації на прикладах весільних реалій кінця ХХ століття в Одеській області. Марина Олійник (Київ) звернулася до ранніх праць Олени Пчілки про «вишиванки», показавши, як українська назва «вишиванка» пов'язана з прикрасами на сорочках та інших тканинних виробах. Аналіз серії досліджень на тему і словникового матеріалу дає можливість порівняти колишнє і нинішнє бачення «вишиванки».

Тетяна Броварець (Київ) запропонувала затвердити термін «креолізовані фольклорні тексти», також показала свій каталог із записами, розділами і елементами описів українських зразків вишивки різноманітних регіонів в 19 - першій половині 20 століття.

Ірина Потапенко (Київ) розповіла про фольклорні фестивалі, які об'єднують спів, інструментальні концерти, виконання народних обрядів і колядок, демонстрацію народних промислів, гастрономічні свята для різних вікових груп.

На заключному пленарному засіданні голова комісії з дослідження слов'янського фольклору при МКС проф. Деян Айдачич підкреслив важливість питань, порушених у виголошених на конференції доповідях для розвитку фольклористики та славістики, а також той факт, що конференція сприятиме розширенню міжнародних наукових взаємин. Він висловив слова подяки організаторам конференції. Лариса Вахніна подякувала всім доповідачам, дирекції ІМФЕ та, членам оргкомітету, відзначивши діяльність наукового секретаря Мирослави Карацуби, а також інформаційно-технічне забезпечення за участі Олександра Головка.

Із заключним словом виступила і науковий секретар заходу Мирослава Карацуба, підбивши підсумки роботи конференції.

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського планує друковане видання матеріалів конференції.

 

 

 

 

Деян Айдачич
Лариса Вахніна
Мирослава Карацуба