"Cвітовий тріумф «Щедрика» М. Леонтовича
(до 100-річчя гастролей українського хору під орудою О. Кошиця в Америці)"

 

25 січня 2022 на базі ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України було проведено Міжнародний Круглий стіл на тему "Cвітовий тріумф «Щедрика» М. Леонтовича (до 100-річчя гастролей українського хору під орудою О. Кошиця в Америці)" - у режимі онлайн. Захід підготовано оргкомітетом, до якого увійшли співробітники ІМФЕ Н. Стішова, К. Бех, О. Головко, В. Кузик, І. Сікорська, О. Летичевська, І. Лісняк, М. Олійник на чолі з директором інституту, академіком Г. А. Скрипник. (Модератори: Кузик В., Лісняк І., технічне забезпечення: Головко О.). На початку зібрання прозвучали привітання учаникам Круслого столо від Г. Скрипник, О. Немкович, І. Сікорської та Н. Піпи - народної депутатки України IX скликання від партії «Голос», секретарки Комітету освіти, науки та інновацій. Було візуально представлено титули вагомих видань ІМФЕ мистецтвознавчого та народознавчого напрямів. Програму виступів склали 19 відомих в Україні та із-за кордону діячів музичного мистецтва.

Важливість такого зібрання цілком обгрунтована, адже сьогодні музику «Щедрика», майстерно виписаним геніального українським Майстром, знає весь світ. За понад 100 років свого існування цей шедевр надихнув цілі покоління талановитих композиторів, кінематографістів, співаків, інструменталістів, джазменів, реперів, навіть комп'ютерщиків-технарів і спортсменів на створення розмаїтих версій та імпровізацій, що розквітчали яскравими барвами й розвинули до великих композицій нашу хорову акапельну мініатюру. Знайшов «Щедрик» свою нішу і в наукових розвідках мистецтвознавців, зокрема, музикознавців.

Відправним моментом Круглого столу стала доповідь кандидата мистецтвознавства, лауреатки премії ім. М. Лисенка, старшого наукового співробітника відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ Валентина КУЗИК "Cпроба полівекторного аналізу «Щедрика» М. Леонтовича", де було висвітлено 5 векторів аналізу, серед них і не зовсім типових для музикознавства, а саме: І. Історичний; ІІ. Музичний; ІІІ. Вербальний; ІV. Графічний; V. Нумерологічний. Відзначено точну дату завершення написання твору 18 серпня 1916 р., над яким автор працював понад 6 років. Зазначено першовиконання «Щедрика» в Різдвяних концертах хору студентів Свято-Володимирського університету під орудою О. Кошиця в 1916 році (за ст. стилем 25 грудня 1916 р., тобто за новим стилем 7 січня 1917 р.). У графічному аналізі показано, як музичні абриси утворюють графічні лінії КВІТКИ з пуп'янком - світовий символ життєдайної енергії.

 

 

Цьогорічна ювілейна дата в історії світового тріумфу «Щедрика» пов'язана з концертним турне Української Республіканської Капели під орудою О. Кошиця у Новому світі. За 1919-1924 роки Українська Республіканська Капела, не зважаючи на загально політичні ускладнення, творчі конфлікти, життєві труднощі, дала понад 600 концертів у 200 містах 17 країн Західної Європи, Північної та Південної Америки (назвемо за маршрутом виступів: Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія; за океаном - США, Канада, Мексика, Аргентина, Уругвай, Бразилія, Куба). Понад 1 300 відгуків 12 мовами народів світу засвідчують безпрецедентний успіх капели - «культурного амбасадору України». 5 жовтня 1922 року - тобто, вже цього року скоро будемо відзначати 100-річчя, як українська капела вперше прозвучала на американському континенті в найпрестижнішій концертній залі Нью-Йорка «Carnegie Hall». Після того тільки у самих США з виступами хору О. Кошиця познайомилися у 36 штатах, де було дано понад 200 концертів.

Нині українська культурна громадськість сподівається, що тривожні виклики сьогодення не стануть на заваді проведенню 5 жовтня 2022 р. великого хорового концерту в тій же залі «Carnegie Hall» у Нью-Йорку.

Турбота за збереження українських культурних цінностей у архівах та бібліотеках Канади бриніла у словах доповіді знаного бандуриста, дослідника кобзарства, заслуженого артиста України, кандидата мистецтвознавства Віктора МІШАЛОВА (Канада, підключився до нашого Круглого столу за місцевим часом о 5 год. ранку!).

З цікавими музично-інструментальними композиторськими версіями Ю. Ланюка та Ю. Шевченка на основі леонтовичевого «Щедрика» познайомила громаду старший науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ, кандидат мистецтвознавства Ірина СІКОРСЬКА: "«Щедрик» в сучасній академічній музиці". Як продовження цієї тематичної лінії була розвідка старшого наукового співробітника відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ, кандидата мистецтвознавства Ольги КУШНІРУК: " «Щедрик» у творчому осмисленні Олександра Яковчука (жанр фортепіанної обробки)".

Доля хорової спадщини М. Леонтовича в освітніх процесах у новий час і в нових вже світових вимірах прогнозувала завідувачка кафедри музичного мистецтва КНУКіМ, професор, заслужена артистка України Наталя КРЕЧКО: «Хорові твори М. Леонтовича в сучасних реаліях вокально-хорової освітньої практики». Значення хормейстерської діяльністі в Україні в широкому аспекті, включно з композиторськими спробами написання обробок фольклоних джерел та оригінальних хорових творів, зазначив професор кафедри хорового диригування НМАУ ім. П. І. Чайковського, заслужений діяч мистецтв України Дмитро РАДИК: «Сад Божественних пісень на теренах всесвітньої культури»

Розширенню розмаїтих аспектів вивчення етичного, естетичного, драматургічного начал, глибоко закладених у музиці шедевру М. Леонтовича, присвятила свій виступ професор кафедри історії української музики та музичної фольклористики НМАУ ім. П. І. Чайковського, кандидат мистецтвознавства Олена ТАРАНЧЕНКО: "Феномен «Щедрика»: в пошуках розгадки істини".

Про творчі зв'язки М. Леонтовича та О. Кошиця, пам'ятні знакам цим двом постатям української культури розповіла завідувачка кафедри музичного мистецтва Кам'янець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка, кандидат педагогічних наук, професор Майя ПЕЧЕНЮК: "Кам'янець-Подільський і початок світового турне «Щедрика» з Українською капелою О. Кошиця". Про творче осмислення фольклорних зібрань українських пісень з Кубані, здійснених О. Кошицем на початку ХХ ст. та написання на їх основі власного масштабного твору, що визнаний нині знаковим явищем національної культури, розповіла голова КО НСКУ, професор кафедри композиції, інструментовки та музично-інформаційних технологій НМАУ ім. П. І. Чайковського, член-кореспондент НАМУ, заслужений діяч мистецтв України, лауреатка Національної премії України ім. Т. Шевченка, Гран-прі Всеукраїнського конкурму композиторів «Духовні псалми», премії «Київ» (ім. А. Веделя) Ганна ГАВРИЛЕЦЬ: "Ораторія «Віють вітри» в аурі Олександра Кошиця".

Про твори митця з Поділля для дітей та створення дитячих хорових колективів слухачі Круглого столу взнали з доповіді наукового співробітника відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ, кандидата мистецтвознавства Оксани ЛЕТИЧЕВСЬКОЇ: "Від «Щедрика» М. Леонтовича до дитячого хору «Щедрик»". Надзвичайно цікавою виявилася підбірка матеріалів у доповіді наукового співробітника відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ Антоніни АЗАРОВОЇ: "«Щедрик» М. Леонтовича у розмаїтті сучасних творчих версій". Захоплюючою та цілком неочікуваною, на перший музикознавчий погдяд, була розвідка молодшого наукового співробітника відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ Світлани ВАСИЛИК: "Тема М. Леонтовича і «Щедрика» в українській нумізматиці і філателії".

Надзвичайно глибокі думки, пов'язані з природою національного мелологосу та породжених ним мелозв'язків на мотивному рівні ще у донотописемні часи розбудила молодший науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ Олеся ПРИЛЕПА: "Мотив «Щедрика» й особливості деяких мелоформул столпових піснеспівів в українсько-білоруських ірмологіонах кінця 16-18 століть". Містком від «невменого письма» до сучасності, «цеглинками» якого стала поспівка первісного протоукраїнського архетипу, прозвучала завершувальна доповідь наукового співробітника відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ Інни ЛІСНЯК: "Сучасні інтерпретації «Щедрика» у виконавській практиці українських бандуристів", проілюстрована відеорядом.

Загальним висновком Круглого сталу була думка створити окрему монографічну публікацію, присвячену «Щедрику» М. Леонтовича - унікальному явищу світової культури, родом з України.