Про збереження й відбудову культурної спадщини
26 вересня 2022 року в приміщенні видавничого дому провідної французької газети Le Monde відбулося спільне засідання журналістів газети, адміністрації французької програми для вчених і митців у вигнанні PAUSE, трьох учасників цієї програми з України, Афганістану й Іраку, а також представників урядових структур Франції. Зібрання мало назву «Відбудова зруйнованого» і було зосереджено на збереженні наукової і культурної спадщини, знищеної й пошкодженої внаслідок військових дій.
За останні роки кількість людей, змушених залишити свою батьківщину через різні військові конфлікти, насильство, порушення прав людини чи переслідувань перевищила 100 мільйонів. Це станом на травень 2022 року, згідно з останніми даними ООН. Цей показник, на жаль постійно зростає впродовж останнього десятиліття. Навесні цього року він зріс через мільйони переселенців з України внаслідок російського вторгнення. У країнах, які зазнали військових ударів руйнуються наукові спільноти та втрачається культурна спадщина. Деякі країни стикаються з майже цілковитим знищенням наукового потенціалу, який вони створювали десятиліттями. Культурна спадщина дедалі частіше стає об'єктом постійних навмисних нападів агресора, тому що вона виражає національну ідентичність і береже культурну пам'ять суспільства. По завершенню конфліктів саме науковий і культурний потенціал кожної країни має стати джерелом відбудови зруйнованого. Цим проблемам були присвячені виступи учасників засідання.
Лаура Лохеак (Laura Lohéac), директорка програми PAUSA, наголосила на проблемах захисту прав людини в умовах воєнних конфліктів. Валері Фреланд (Valéry Freland), директор Міжнародного альянсу захисту культурної спадщина в зонах конфлікту (ALIPH), французький дипломат, заступник директора з культурного, академічного та наукового співробітництва в Міністерстві закордонних справ Франції (2013-2015), розповів про способи забезпечення збереження творів мистецтва під час збройних конфліктів.
Ірина Коваль-Фучило, дослідниця української традиційної фольклорної культури, наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Національної академії наук України (ІМФЕ), розповіла про власний досвід втечі від війни. Дослідниця ознайомила слухачів зі своїми студіями над усноісторичним наративом про переселення людей із зон затоплення в Україні через будівництво гідроелектростанцій. Цей науковий досвід у майбутньому стане в пригоді для аналізу розповідей українських біженок часу сучасної російсько-української війни. Учена розповіла про роботу Штабу порятунку культурної спадщини (Heritage Emergency Response Initiative) який діє при Національному музеї Революції Гідності, про наукові теми ІМФЕ, присвячені дослідженню зруйнованих пам'яток. Дослідниця підготувала низку ілюстрацій робіт сучасних художників на тему війни.
Джулі Требо (Julie Trébault), директорка організації «Митці в небезпеці» (Artists at Risk Connection), розповіла про роботу музеїв, спрямовану на збереження їхніх архівів.
Афганська режисерка і фотографиня Роя Гейдарі (Roya Heydarі) розповіла про свій досвід втечі після падіння Кабулу, про свою роботу над документальними фільмами, присвяченими афганським жінкам, що живуть у сільській місцевості.
Турецький історик із Мосула Омар Мохаммед (Оmar Mohammed) був учасником програми PAUSE в 2017 році. Нині він викладає історію Близького Сходу та дипломатію культурної спадщини в Інститут політичних досліджень Парижа. У своїй доповіді акцентував на потребі реконструкції не лише культурної спадщини, а й громадських об'єднань, суспільних зв'язків, а основне людської психіки.
Професорка соціології Букет Туркмен (Вuket Türkmen) із Туреччини досліджує соціальні та мистецькі рухи, жіночу активність у Туреччині. 2016 року вона підписала мирну петицію разом з іншими науковцями за мир, тому була змушена піти у відставку. Учена 2018 року приїхала до Франції, згодом стала працювати в Інституті передових досліджень у Парижі. У доповіді розповіла про свої дослідницькі проекти, присвячені новим соціальним угрупуванням та рухам.
Наприкінці зустрічі доповідачі відповіли на численні запитання із залу.
Засідання відбулося французькою й англійською мовою із використанням синхронного перекладу.
Ірина Коваль-Фучило, канд. філол. наук,
старша наукова співробітниця,
Інститут мистецтвознавства, фольклористики
та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Київ, Україна