Виставка українських витинанок
у ХХІ Загальноосвітньому ліцеї ім. Гуго Коллонтая у Варшаві

Від 9 по 18 листопада 2022 р. у стінах ХХІ Загальноосвітнього ліцею ім. Гуго Коллонтая у Варшаві (XXI Liceum Ogólnokształcące w Warszawie im. Hugona Kołłątaja) пройшла виставка витинанок українських майстринь - канд. мистецтвознавства, наукової співробітниці ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України Зінаїди Косицької і витинанкарки Марії Янкової. Новаційним прийомом у представлених творах із паперу стало використання для окремих робіт різнобарвного тла, декорованого вільними мазками фарб. Про такі нетрадиційні акценти в традиційних видах творчості висловила власну думку краківська культорологиня Марта Млечко (Marta Mleczko) зауваживши, що в новаційних роботах барвисте тло сприймається як авторське одкровення. Особливо, у витинанці із зеленим деревом і птахами на зеленавому тлі. У роботі домінуючий колір на першому і другому планах у різних відтінках сприймається як щось нове й інтригуюче. Двоколірна класика однотонного тла у творах майстрині Зінаїди Косицької заспокоює і вносить порядок. Натомість взаємопроникливі кольори широких мазків фарб у витинанках Марії Янкової контрастують із довершеною гармонією вирізаних силуетів. На думку М. Млечко, саме тому вони западають в око.

Примітно, що відкриття виставки було приурочено до Дня української писемності та мови, коли у стінах Ліцею проходив традиційний конкурс декламації українських віршів «Моя Україна». Викладачка польської мови, пані Беата Левицька (Beata Lewicka) уже кілька років опікується проведенням цього заходу за постійної підтримки керівництва, насамперед директорки, пані Віолети Денбець (Wioletta Dębiec). Від 2014 року це був Міжшкільний конкурс декламування польської поезії, утім після прохання українського учасника про створення таких зустрічей для читання українських авторів, уже кілька років пані Беата Левицька організовує два заходи: декламації української і польської поезій. Цього разу в конкурсі категорії - українська література, було особливо багато учасників, адже кількість старшокласників з України багатократно зросла через повномаштабне російське вторгнення на територію України. Понад 70 бажаючих подали заявки не лише з освітніх установ Варшави, а й з усього Мазовецького воєводства. Захід пройшов під патронатом Посольства України в Польщі, Кафедри україністики Варшавського університету (Katedra Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego), адміністрації варшавського району Охота (Urząd Dzielnicy Ochota m.st. Warszawy) і Куратора освіти в Мазовецькому воєводстві (Mazowiecki Kurator Oświaty). Усім учасникам конкурсу вручили подарунки й призи, грамоти отримали дипломанти й майстрині витинанки.

Cклад журі очолили наукові співробітники Кафедри Україністики Варшавського Університету, зокрема її завідувачка, доктор Катажина Якубовська-Кравчик (dr Katarzyna Jakubowska-Krawczyk) і викладачка, доктор Марта Замжицька (dr Marta Zambrzycka). Радник Посольства України в Польщі, Віталій Білий привітав організаторів та учасників урочистості. Призові місця були присуджені кільком виконавцям, зокрема за вірш Василя Симоненка «Компаньйонка», Тараса Шевченка «Плач Ярославни» й діалог Марусі Чурай зі своєю матір'ю з однойменної поеми Ліни Костенко.

Ґран-прі конкурсу журі присудило Микиті Науменку за декламування поезії Василя Головецького «Мамо, я убитий в Ірпені» (Українська школа «Материнка» ім. Дмитра Павличка у Варшаві; Ukraińska Szkoła „Materynka" im. Dmytra Pawłyczka w Warszawie). Коли строфи вірша звучали в залі на заключному концерті перед публікою, багато хто зі слухачів розчулився... 

Мамо, я убитий в Ірпені
У бою під обстрілом ворожим,
І тому прости, прости мені,
Що уже приїхати не зможу!
Я б тобі картоплю посадив
І малинку у садку хорошу,
Хату б із тобою нарядив
На Великдень - але вже не зможу!
Жаль, додому привести не встиг
Дівчину мою, на тебе схожу,
Щоб онуків мала ти малих...
Ти пробач - тепер уже не зможу!
Тут, в могилі братській, - всі свої,
Я лежу скраєчку насторожі.
Якщо вийде, мамо, то приїдь,
Бо до тебе я уже - не зможу!

(https://24tv.ua/mamo-ya-ubitiy-irpeni-poeziya-zgustok-bolyu-pro-viynu-ukrayini_n1928986 ).

Прикрасив концертні виступи спів Марії Янкової, яка виконала низку українських народних пісень, а пісню Христини Соловій «Українська лють» вона розучила і виконала разом з учасниками конкурсу. Дехто з молоді й раніше знав цю популярну пісню, тому охоче заспівав її зі сцени. Завершив зустріч Мацєй Посяда (Maciej Posiada), який раніше, в 2017 році, здобув премію ґран-прі на конкурсі «Доречно дати іноземне слово» («Odpowiednie dać obce słowo») в категорії - українська література. Це саме він написав прохання у 2016 році створити окремий конкурс декламації українських віршів. Для слухачів цього разу в його виконанні прозвучав вірш «Локомотив» («Lokomotywа») польського поета Юліана Тувіма (Julian Tuwim) у блискучому перекладі Івана Малковича. Мацєй мистецьки і з акторським талантом передав перестук вагонних коліс і поступ прискореного руху за допомогою інтонацій і ритміки декламування. Весь зал був зворушений майстерним виконанням, а особливо раділа його мати, яка також була присутня на зустрічі. У такий спосіб Мацєй заохотив молодь до наступної зустрічі на черговому конкурсі декламації польської поезії, що відбудеться наступного 2023 року.

Співробітники Кафедри україністики Варшавського університету з майстринями витинанки під час конкурсу.

Зінаїда Косицька і Марія Янкова на виставці витинанок.

Марія Янкова. Витинанка. «Сад нетанучих скульптур» (Ліна Костенко). 2022.

Марія Янкова. Витинанка. «Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним» (Ліна Костенко). 2022.

Марія Янкова. Витинанка. «Кладуть вітри смичок на тятиву» (Ліна Костенко). 2022.

Зінаїда Косицька
канд. мистецтвознавства
н.сп. відділу образотворчого
та декоративно-прикладного мистецтв
ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України